День Батяра
На День батяра охочі матимуть унікальну можливість поринути в атмосферу, настрій, побут, стилістику такого автентичного львівського явища, як батярство, що створило своєрідний міський фольклор, сформований в сер. ХІХ ст. – поч. ХХ ст.
Батяри у розповідях старших людей отримали різні відгуки: від дрібних хуліганів до диваків з певним романтичним ореолом. (Батяр – це дотепний, галантний і романтичний збиткар.) І хоча справжніх батярів уже давно не залишилося, їх дух у Львові досі присутній. У цей день на вулицях міста можна побачити людей, вбраних по–батярськи. Протягом Свята проходять виступи батярів–музик, батярські танці та конкурс музичних колективів «Лабух шоу».
Хто такі батяри?
Львівські батяри -
субкультура, що панувала у Львові з середини ХІХ по середину ХХ
століття. Батяри мали особливий зовнішній виглад, особливу говірку,
полюбляли батярську музику, яка завжди була веселою, енергійною, під яку
можна було від душі потанцювати та наспіватись в галасливій кнайпі.
Гуляти
вони вміли щей як! Батяр любив гарних жінок, міцну випивку, веселий
дотеп і гарну гулянку. Коли вони збирались у другій половині дня у
Львові ставало значно веселіше - вони любили жартувати та підколювати
усіх, хто смурний траплявся їм на шляху, тому довкола батярів зажди
панували веселощі, дотеп та музика.
У Львові батяри жили у двох районах на Личакові ти Клепарові.
В ті часи це невід'ємний символ Львова.
|
