В першій частині експонуються документи, які свідчать про голодомор 1921 – 1922 років в Радянській Україні. Інформація про засідання «Комітету надання допомоги мешканцям Наддніпрянської України» в Тернополі 3 червня 1922 року в залі Міщанського братства, а також документи про діяльність «Комітету допомоги голодуючому населенню Росії» та «Комітету допомоги голодній Україні».

Приверне увагу відвідувачів оголошення «Тим, що забули «Голодну Україну» про збір коштів на допомогу голодуючим в Радянській Україні від 13 травня 1922 року, де вказані адреси у Львові, куди можна було приносити гроші і продукти. Цікавими є і повідомлення в газетах «Прикарпатська Русь» від 8 серпня 1921 року і «Вперед» від 27 липня 1921 року, які також свідчать про голод в східній Україні.

В другій частині виставки експонуються документи про голодомор 1932 – 1933 років.

Розпочинає дану частину експозиції інформація віце-консула Курніцького в Києві до посла Польщі в Москві про катастрофічне становище в сільському господарстві Української РСР. Ще в червні 1932 року він передбачає: «якщо вивезення хліба і надалі буде відбуватись такими темпами, то слід очікувати голоду». І як наслідок: розпорядження польського уряду Тернопільському воєводі від 12 грудня 1932 року про надання притулку голодуючим біженцям з СРСР.

Окрему частину представляють документи із архівно – кримінальних справ Даниліва Федора Юрійовича, Крушельницького Корнила Андрійовича, Шипилявого Степана Ільковича. Цих людей було притягнуто до кримінальної відповідальності саме за активну участь в Комітеті допомоги голодуючим в Радянській Україні, який діяв у Бучачі у 1933 році.

Вражають своїм болем розповіді людей, які зуміли пережити голодомор 1932 – 1933 років. На основі цих спогадів у 2003 році було опубліковано книгу «Чорна тінь голодомору 1932 – 1933 років над Тернопіллям».

В третій частині виставки розміщені документи про «третій удар голодом» у 1946 – 1947 роках.

Наслідки післявоєнної розрухи та засухи посилювались діями центральних московських органів, які, не рахуючись з конкретними можливостями, вимагали будь-якою ціною виконувати обов’язкові плани хлібозаготівель. Підтвердженням є постанова Тернопільської обласної Ради «Про заборону торгівлі хлібом до виконання планів хлібозаготівлі», а також постанова Тернопільського облвиконкому від 25 жовтня 1946 р. «Про проведення додаткових заходів з економії і наведення порядку по витрачанню хліба». Згідно неї вводилось обов’язкове домішування до пшеничної муки 40 процентів вівсяної, ячмінної і кукурудзяної в хлібопеченні.

Саме 26 листопада ми згадуємо і вшановуємо пам'ять мільйонів наших співвітчизників, які загинули від голодоморів початку ХХ століття, запалюючи свічку скорботи.

«Представлені документи є свідченням трагедії українського народу, здійсненою комуністичним сталінським режимом. Молодь повинна знати правду. Бо нація, яка не знає минулого, не має майбутнього», -  зазначив на відкритті виставки заступник голови обласної ради Олег Боберський.