Першу писемну згадку про місто зустрічаємо у Галицько-Волинському літописі 1211р. (звичайно першу писемну згадку не можна вважати датою заснування - місто з'явилось раніше).

Місцевість на якій був закладений Збараж, повністю відповідала тогочасним умовам для оселення людини і захищала від нападу ворога. Основну складову частину оборонної системи давньоруського Збаража становили вали і рови. Кам'яних укріплень місто у ХІІІ ст. ще не мало.

Літописний Збараж проіснував до 40-х років ХІІІ ст. У2 1241р. він був зруйнований під час татаро-монгольської навали. В наступні півтора століття про Збараж немає жодних згадок. У 1393р. він згадується у зв'язку зі спорудженням феодального замку.

З історичних джерел відомо, що збудував його князь Дмитро Корибут, котрий володів навколишніми землями в кінці XIV ст. Цей замок стояв на місці давньоруської фортеці зруйнованої в середині ХІІІ ст. татаро-монголами.
В першій половині XV ст. збаражани приймають активну участь в литовсько-польських воєнних сутичках. Внаслідок чого міняються його власники.