ВІТРЯНКА - ОБЕРЕЖНО
Лікарі б’ють на сполох – в Україні спостерігається пік захворюваності на вітрянку. Дітям ця хвороба особливої загрози не несе, проте для дорослих може стати важкою – навіть смертельною.
За словами завідувача кафедри інфекційних хвороб Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького Олександра Зінчука, хоча недугу відносять до групи дитячих хвороб, дорослі потерпають нарівні з дітьми.
Кілька років тому спостерігався спалах кору, перед ним – дифтерії, а зараз медики спостерігають пік вітрянки. Зростання захворюваності зафіксували ще на початку зими, але зараз також реєструють багато випадків.
За словами лікаря-педіатра Миколи Фірсова, існують різні форми вітряної віспи. Серед дітей переважає перебіг захворювання середньої важкості, зате дорослим перенести недугу нелегко. Це пояснюється тим, що діти (особливо – протягом трьох перших років життя) ще мають частку материнського імунітету, а опірні сили дорослого організму слабші. Якщо хвороба спіткала дорослу людину, їй необхідно дотримуватися ліжкового режиму та пити противірусні препарати. Пацієнтам, які не дотримуються приписів лікаря, загрожує серйозна інтоксикація організму, можуть розвинутися пневмонія, енцефаліт та менінгіт. Вірус вітряної віспи деколи уражає нирки та серце.
Вітрянка – інфекція, яка передається повітряно-крапельним шляхом. «Підчепити» недугу можна не лише при тісному контакті з хворим: вона підстерігає й на значній відстані. У медичній практиці відомі випадки зараження від хворого, який перебував на іншому поверсі будинку. Звідси й назва «вітрянка» - хвороба, яка переноситься вітром. Але це не означає, що інфікуються всі, хто перебуває в одному приміщенні: як правило, у полон недуги потрапляють 20% людей, які контактують з хворим, – інакше настала б масова епідемія. Трапляється внутріутробне зараження в останні де-
кілька днів вагітності. При інфікуванні на ранніх термінах можливий розвиток важких пороків плоду.
Людина може передавати вітрянку оточенню, коли недуга ще не дає про себе знати. У перший день захворювання вона нагадує вірусну інфекцію, на другий – шкіру починають вкривати вітряні везикули. Спочатку з’являється червона плямка діаметром 5-6 см, а незабаром на ній утворюється водянистий пухирець. Через одну-дві доби везикули підсихають та вкриваються кірочками, які згодом відпадають. Поки вони є – не варто купатися, оскільки накопичення води під ними може спричинити нагноєння, які деколи провокують абсцеси та гангрени. Щоб уникнути таких неприємностей, пухирці необхідно змащувати зеленкою. Аби висипання не інфікувалися, слід дотримуватися особистої гігієни та в жодному разі не розчухувати пухирців: якщо їх здирати – на шкірі залишатимуться неестетичні рубці. Якщо свербіж не дає спокою, шкіру можна обтерти оцтом, розведеним перевареною водою, або присипати тальком.
З хворим, який переніс вітряну віспу, безпечно спілкуватися через чотири дні після того, як перестали з’являтися нові пухирці.
Єдиний спосіб уникнути зараження вітрянкою – вакцинація. Лікарі не радять щепити малих дітей, оскільки в ранньому віці хвороба цілком безпечна. Винятки становлять ослаблені малята, які потерпають від вроджених вад, імунодефіциту та побічних захворювань. Підліткам та дорослим варто захистися. В Україні вакцина від вітряної віспи зареєстрована, але належать до категорії платних щеплень. Її ефективність – 88 відсотків. Після імунізації людина може перенести легку форму захворювання, оскільки до організму потрапляє ослаблений вірус. Важка форма вітрянки та ускладнення вакцинованим не загрожують.
Людина, яка перенесла вітрянку, отримує стійкий пожиттєвий імунітет до недуги. Хоча трапляються винятки з правил: відомі поодинокі випадки, коли хвороба поверталася, – найімовірніше, причина в різновиді вірусів. Чимало спеціалістів вважають, що віруси вітряної віспи та герпесу, – ідентичні. Потрапивши в організм, вони залишаються там назавжди й за умови знижено у імунітету можуть проявитися у вигляді оперізуючого лишаю або звичайного герпесу.
|
