Адреса: 46008, м. Тернопіль, вул. Кн.Острозького, 55
Телефони: (0352) 25-49-77
Церква Успення Пресвятої Богородиці (Монастирська церква) — культова споруда, діючий храм УГКЦ у Тернополі. Збудована до 1636 (дерев'яна), вперше згадана у престольному Євангеліє, переданому «церкві Успенія на передмісті Тернопільськім».
Монастир із церквою зруйнувала більшовицька влада (1962). Нині на його місці відбудовано Успенську церкву і дзвіницю: сучасні споруди дещо модернізовано.
При Успенській церкві був монастир оо. Василіян, 1744 її передали світському священикові.
1836 дерев'яну церкву розібрали й на її місці звели муровану в стилі ампір із трьома візантійськими банями-куполами та дзвіницею (1837) із тесаного каменю: внизу чотирикутна, вгорі восьмигранна, заверш. куполом.
Вище від дверей дзвіниці стояли статуї: ліворуч — св. Петра (із Євангелієм і ключами), посередині — Ісуса Христа (права рука піднята, у лівій — земна куля), праворуч — св. Павла з відкритим Євангелієм та хрестом.
На дзвіниці висів 20 т. дзвін.
Біля церкви був старовинний цвинтар, де поховані Петро Білинський, Є. Прокопчиць; після війни тут заклали братську могилу загиблих 1944 в боях за м. Тернопіль (після зруйнування цвинтаря (1960-ті) прах перенесли на Микулинецький цвинтар).
1931 митрополит Андрей Шептицький передав церкву оо. Редемптористам на чолі з Йосифом де Вохтом, за яких постала величава споруда з 6-а візант. банями і 3-а окремими входами з широкими сходами, що символізували хресну дорогу (інж. Соневицький і Фалендиш).
1932 змурували нову каплицю, де відправляли Архієрейські Служби Божі та яка стала центром відпустів, водосвячень і посвячень пасок, овочів.
1935 сюди на відпуст приїжджав Микола Чарнецький.
Довгі роки тут був образ Божої Матері, оправлений у срібні з позолотою ризи (копія Ченстоховської ікони), який після знищення храму зберігали у церкві Різдва Христового (нині повернутий на старе місце).
До війни тут була багата бібліотека. Після війни відбувалися Успенські відпусти.
