Вона дуже вже якось безболісно вживається в роль
цивілізованого вовкулака, зусиллям волі відмовляючись покуштувати
кровиночки пораненого альпініста, воліючи людині розлюченого барса. Крім
того, Червоноока дівчина виявляє в собі вміння, феноменальні навіть для
вампірів, трощачи маленькими кулачками величезні кругляки і вибудовуючи
хитромудру систему енергетичного захисту.
"Вона дуже вже якось безболісно вживається в роль
цивілізованого вовкулака, зусиллям волі відмовляючись покуштувати
кровиночки пораненого альпініста, воліючи людині розлюченого барса. Крім
того, Червоноока дівчина виявляє в собі вміння, феноменальні навіть для
вампірів, трощачи маленькими кулачками величезні кругляки і вибудовуючи
хитромудру систему енергетичного захисту.
"
Вона дуже вже якось безболісно вживається в роль цивілізованого вовкулака, зусиллям волі відмовляючись покуштувати кровиночки пораненого альпініста, воліючи людині розлюченого барса. Крім того, Червоноока дівчина виявляє в собі вміння, феноменальні навіть для вампірів, трощачи маленькими кулачками величезні кругляки і вибудовуючи хитромудру систему енергетичного захисту.
З такою працею народжена дочка Белли та Едварда (Роберт Паттінсон) Ренесмі теж радує батьків надздібностями. Вона росте не по днях, а по годинах і вміє ловити сніжинки, стрибаючи на п'ятиметрову висоту від землі.
Ідилія була б повною і беззастережною, якби не йоржистий перевертень Джейкоб (Тейлор Лотнер), постійні сутички якого з Белою і Едвардом трохи пожвавили кілька уповільнену першу частину фільму. Особливий негатив у дбайливих батьків викликає своевойльное «запечатление» Джейкобом Ренесмі, а також дана їм їй кличка в честь лохнеського чудовиська. Але і ці проблемні ситуації дозволяються неправдоподібно швидко - в мелодраматичному ключі.
Фінальна серія «Сутінків» ще більш статична, ніж її попередниці. На відміну від першого «Світанку», тут зовсім відсутні індустріальні сцени, а дія повністю перенесено в казковий ліс. Красива картинка, забавні дикі звірятка, надійно захований від сторонніх очей затишний будиночок, знемагаючі під вагою снігу гілки дерев - ну, чим не різдвяна історія?
І творці фільму на чолі з режисером Біллом Кондоном повністю виправдовують ці очікування, включивши в оповідання сцену зустрічі Різдва. Спочатку дивуєшся, з яких це пір вампіри стали шанувати Дитятка Ісуса, але, коли розумієш, що це все затіяно заради дівчинки Ренесмі (Маккензі Фой), зайві питання відпадають.
Складається враження, що автори заключної серії саги навмисно вилучили з книги Стефані Майєр більшість гостросюжетних сцен. Наприклад, якщо в романі історія добування Белою паспортів перетворена в захоплюючу авантюрне пригода, то у фільмі ця сцена займає не більше хвилини і подана по-менеджерські діловито. А, ось, розв'язка, навпаки, змінена на догоду глядачеві, спраглому чистого екшену ...
Тим не менш, у фільмі мимохідь торкнулися гострі політичні проблеми сучасності. Ірландські вовкулаки запросто перегризають горло британському музикантові-віпівохе, втомившись від його патріотичних пісень. Весело також стають, коли в будинок до Калленам стікаються вампіри з усього світу, влаштовуючи там мультикультурний різнобій. Житло Белли та Едварда в цей момент дивно нагадує сучасну Москву, повені нацменів всіх мастей. Після цього важко буде не поглянути в очі першому ліпшому таджицькому двірнику в страху розгледіти там червоні зіниці.
