"Цікаво задуманий, але невдало поставлений фантастичний трилер про нові пригоди інопланетного рецидивіста."
Зраджений своїми підданими, якими він обзавівся у фіналі «Хронік Ріддіка», галактичний злочинець Річард Ріддік (Вин Дізель) змушений самотужки виживати на безлюдній напівпустинній планеті. Коли він знаходить покинутий міжпланетний маяк, він викликає мисливців за головами. Ті розраховують, що Ріддік стане для них легкою здобиччю (за його голову обіцяна величезна нагорода). Головний герой ж сподівається роздобути один з кораблів найманців і полетіти на пошуки своєї рідної планети Фурії.
Кадр з фільму «Ріддік»
Під час кастингу «Ріддіка» Він Дізель був настільки зайнятий іншими справами, що Кеті Секхофф довелося проходити фінальне прослуховування опівночі, в будинку у актора
Перейдя по этой ссылке смотреть фильмы онлайн, вы откроете для себя кинотеатр, в который может, при случае, заглянуть вся ваша семья прямо из своего дома. Данный кинотеатр хорош тем, что здесь представлены фильмы, программы и телепередачи разных стран, в том числе из Украины. Всегда хорошо иметь в закладках еще один адрес для просмотра любимого кино.
Середньо бюджетний фантастичний бойовик «Чорна діра» був одним із «несподіваних хітів» 2000 року. Картина дворазово окупила витрати інвесторів, зробила Віна Дизеля екшен-зіркою і надихнула студію Юніверсал вкластися в масштабну космічну сагу про героя Дизеля «Хроніки Ріддіка». Нова стрічка, однак, хітом не стала, і надалі Ріддік з'являвся лише у відеоіграх. Потім Він Дізель, як актор і продюсер відродив зав’ялий кіно цикл «Форсаж» і використав своє повернення, щоб створити третій фільм про всевидячого в темряві безжального, але справедливого злочинця. На відміну від «Хронік», «Ріддік» знятий зі скромним сорокамільйонним бюджетом, і це жорстка постановка з рейтингом R, а не «м'яка» стрічка з рейтингом PG -13. Привіт, помірні оголення (шанувальники телезірки Кеті Секхофф, можете облизуватись) і криваві вбивства!
Кадр з фільму «Ріддік»
Картина була повністю знята в павільйонах. Режисер планував зйомки на природі в Канаді, але через виробничі зволікання стрічку почали знімати взимку, а снігу в сценарії не було.
Фактично «Ріддік» - це три фільми. Картина починається як космічна робінзонада, в якій головний герой обживається на незнайомій планеті, врукопашну б'ється з її монстрами і навіть заводить «собаку». Потім в дії з'являються найманці, і стрічка перетворюється на слешер, де Ріддік веде з мисливцями за головами психологічні ігри і вбиває їх одного за одним, намагаючись дістатися до замкнених у сейфі силових блоків - ключів запалювання космічних кораблів. Нарешті, фінал «Ріддіка» - це наслідування «Чужим» і «Чорній дірі», в якому головний герой і найманці об'єднують зусилля, щоб відбитися від отруйних скорпіоноподібних монстрів (ці чудовиська живуть у багнюці і виходять на поверхню лише під час сезону дощів) і полетіти до цивілізованих світів.
Кадр з фільму «Ріддік»
Сюжетне розмаїття стрічки та її атмосфера похмурої космічної пригоди могли б зробити «Ріддіка» безумовним хітом, якби над стрічкою працювала більш талановита людина, ніж режисер і сценарист Девід Туї. На жаль, автор, який почав кар'єру зі сценаріїв «Зубастик 2» і «Чернокнижника», завжди був другосортним голівудівцем, здатним вибудувати цікаве оповідання, але не здатним перетворити його на жанровий шедевр. У «Ріддіка» це добре видно. З одного боку - вдалі сценарні ідеї, харизма зірок і вражаюча мужність головного героя, який робить собі операції без наркозу, перетворює ледь знайому планету в гігантську пастку і не втрачає самовладання, навіть коли йому намагаються відрубати голову. З іншого боку - не завжди переконливі комп'ютерні ефекти, недостатньо колоритні другорядні персонажі, банальні репліки замість яскравих фраз, слабка постановка деяких поєдинків, відсутність фінального епічного бою в дусі битви з Королевою в «Чужих»... І розмірені, часом навіть розслаблені дії замість постійного нагнітання напруги, якого вимагають закони жанру.
Останнє особливо сумно, тому що драйв міг би приховати багато помилок «Ріддіка». Принаймні, під час першого перегляду, коли у глядачів складається думка про картину. Туї ж дозволяє публіці вдивлятися і вдумуватися в те, що відбувається на екрані, і фільм від цього програє. Особливо на тлі більш напруженої «Чорної діри», успіх якої постановник і продюсер намагалися повторити. Втім, шанувальникам космічної фантастики в наші дні вибирати не доводиться. Хоча цей жанр зараз набирає оберти (у жовтні нас чекає «Гра Ендер» !), Суворі і підкреслено мужні космічні фільми на зразок «Ріддіка» поки ще рідкість. Так що якщо жанр вас цікавить, подивитися картину варто. Головне - не сподівайтеся на багато що. Чим менше ви будете чекати від стрічки, тим більше задоволення ви отримаєте.
