Смачне гранатове вино, фірмовий чай і море незабутніх вражень та заряду бадьорості привезли зі своєї першої поїздки до Азербайджану учасники гурту «ТІК». Їх концерт у столиці Баку пройшов з неймовірним успіхом, довівши, що для того, аби слухати і любити українську музику, навіть не обов’язково її розуміти.

- Мерсі, Баку! - перша фраза, яку вкотре хочеться передати всім нашим азербайджанським шанувальникам, які в Баку нам влаштували дуже гарячий і гостинний прийом. Публіка там дуже емоційна і запальна, співати для такої - саме задоволення! - ділиться враженнями лідер гурту «ТІК» Віктор Бронюк. - Нас приємно здивувало, що серед шанувальників - не тільки вихідці з України, а й корінні місцеві жителі. Після концерт у Баку ми познайомилися із заядлим фаном, який має всі альбоми і знає всі пісні нашого гурту, хоча абсолютно не володіє українською мовою. Це дуже приємно!

Два дні у Азербайджані «тверезі і культурні» провели вкрай насичено. Окрім драйвового концерту мали чимало офіційних і неофіційних зустрічей, під час яких азербайджанці перш за все цікавилися станом подій в Україні.

- У Азербайджані люди дуже переживають за нас. Самі мають досить непрості відносини з сусідньою Вірменією. Тому, звісно, хвилюються, - розповідає Віктор Бронюк. - На жаль, не всі в Азербайджані мають змогу отримувати достовірні відомості щодо реального стану речей в Україні, тому розпитували багато, аби почути інформацію з перших вуст.

У якій країні б не виступав, «ТІК» завжди виконує гімн України, тож і цього разу у Баку всі разом співали «Ще не вмерла Україна!» і кричали: «Слава Україні!». А після концерту одразу почали домовлятися про наступні виступи гурту у Країні вогнів, як часто називають гостинний і багатогранний Азербайджан.

Окрім чисельних зустрічей учасники гурту «ТІК» встигли порадувати себе екскурсією містом та пройшлись шляхами «Діамантової руки».

- Звісно, перш за все всі по черзі перефотографувалися у провулку, де Гайдай знімав свою знамениту стрічку «Діамантова рука»: кожному кортіло відчути себе Мироновим і Нікуліним, - сміється Віктор Бронюк. - Також дуже вразила красива набережна, Бакинська фортеця, старовинні вулички, чудові краєвиди, а головне - відсутність реклами у місті. На відміну від свого міста-побратима - нашого Києва, який потопає у бігбордах, в Баку зовнішньої реклами майже немає. Так само у парках: замість суцільних сувенірних лавок - вільний простір, природа і дружні чоловічі компанії, які в затінку за розмовами попивають чай і грають в нарди. В Азербайджані чорний чай у маленьких горнятках п’ють всі і всюди - і то ціла колоритна церемонія, до якої ми із задоволенням долучилися. Як поціновувач міцного чаю я вже взяв собі на озброєння фірмовий спосіб приготування азербайджанського чаю: по приїзду додому обов’язково порадую ним родину і друзів!

Джерело: PR-агентство YULA